@ на сіні, або чому танк Т-34 часів війни не може знайти спокою

 

в експозиції Національного військово-історичного музею України

Український інститут воєнної історії з січня 2014 р звертав увагу Міністрів оборони України Павла Лєбєдєва,  Миколи Коваля, Генеральної прокуратури України на маніпуляції керівництва Національного військово-історичного музею України у питанні наявності танка Т-34 піднятого у червні 2008 року у Черкаській області поблизу села Зарубинці.

У своєму листі до народного депутата України Ірини Геращенко Павло Лєбєдєв зазначив, що у музеї відсутній танк Т-34. Стосовно танку Т-34 відомо, що за угодою його підняв для музею клуб «Червона зірка», очолюваний на той час Таранцем В., який нині є завідувачем музею. Роботи з підйому танку виконувались силами підприємства «Київпідземшляхбуд» (А. Гальчук). І нині цей танк знаходиться на технічній площадці цього підприємства.

 У серпні 2013 року Таранець В., виконуючий обов’язки начальника Національного військово-історичного музею України, підписав акт передачі танка від клубу «Червона зірка» до фондів музею. З серпня 2013 року танк поставлений на облік до основного музейного фонду.

З усього видно, що твердження Павла Лєбєдєва про відсутність танка Т-34 у музеї є хибним та не відповідає дійсності, і, до речіна друге звернення інституту він наказав танк перевезти до експозиції військової техніки та озброєння музею, яка експонується у Національному університеті оборони України. Однак цього не відбулося.

На звернення Українського інституту воєнної історії до Генерального прокурора України щодо наявності танка Т-34 у Національному військово-історичному музеї України було отримано листа від Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України у якому зазначалося, що танк є.

Вже 11.04. 2014 року Український інститут воєнної історії повідомляв  ВО Міністра оборони України генерал-полковника Коваля М.В. про те, що продовжуються маніпуляції із питанням наявності танка Т-34-76 у музеї, який було знайдено у 2008 р. в с. Зарубинці Монастирищенського р-ну Черкаської обл.., поставлено на облік одначе до музею він не дійшов.

Дійсно,  як зазначено у листі департаменту, танк прийнято до фондів за актом прийому № 215 від 25 грудня 2008 р.. Однак, Інститут звернув увагу на те, що сам акт був підписаний Таранцем В.В. у серпні 2013 р., а не 25 грудня 2008 р. Тільки після підписання акту музейний предмет може бути поставлений на облік. Що і було зроблено працівником музею у серпні 2013 р.. Про що свідчить запис у Книзі надходжень музейних предметів.

До серпня 2013 р. Таранець В.В., як керівник клубу «Червона зірка» який займався підйомом танку, не здійснив прийом-передачу танку до музею і отже музей не мав юридичних підстав оформлювати відносини із ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд». Та й у цьому не було би потреби – танк поставили би в експозицію військової техніки де вже стоять і німецький, і американський танки.

Документально доведено, що раніше висловлене у листі Міністра оборони України Лебєдєва П.В. твердження про відсутність танку у музеї не відповідає дійсності. Тепер розберемо інше. У листі Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України зазначено, що музей проводить роботу щодо укладання договору з концерном «Київпідземшляхбуд» щодо танку.

Дійсно, музеєм для документального оформлення зберігання танку на площадці «Київпідземшляхбуд» було підготовлено Договір зберігання від 01.11.2013 р. та акт прийому-передачі № 50 від 01.11.2013 р., підписані завідувачем НВІМУ  Таранцем В.В. та разом із супровідним листом № 1884 від 31.10.2013 р. направлені на адресу концерну «Київпідземшляхбуд». Можливо він і укладений.

Однак, танк це державне майно і немає ніяких підстав зберігати його не в музеї. У зв’язку з цим, Інститут висловив пропозицію Михайлу Ковалю – надати доручення Центральному бронетанковому управлінню (таке доручення надавав і Міністр оборони України Лебєдєв П.В.) та Національному військово-історичному музею України здійснити перевезення танку до музейної експозиції військової техніки на території Національного університету оборони України.

Через невирішеність питання перевезення танку до музею Інститут 10.06.2014 р. втретє звернувся до Михайла Коваля, адже на звернення Українського інституту воєнної історії від 11.04.2014 р. щодо маніпуляцій із питанням наявності танка Т-34-76 у Національному військово-історичному музеї відповіді від Міністерства оборони України не було отримано і це є свідченням потурання посадових осіб міністерства службовому зловживанню керівництва музею та ігнорування факту порушення  законодавства.

Просте напрочуд питання –  чому досі танк як заворожений не може стати на своє місце в експозиції музею не знаходить вирішення. Можливо це відбувається через конфлікт інтересів керівника музею, який позиціонував себе провідним колекціонером, або тому, що В.Таранець є, чи був до листопада 2013 року у числі засновників Українського військово-історичного музею, такого собі приватного музею. До їх числа відносяться згаданий А.Гальчук та директор приватного підприємства «Танаїс» В.Панасенко та інші поважні особи. Відповідь слід шукати у відносинах цих осіб. Однак їх відносини їм і з’ясовувати, а танк повинен бути в експозиції музею. А що? А ТО! А яка позиція Міноборони?

 

Сергій Литвин, доктор історичних наук,

Український інститут воєнної історії

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s